"Пока я жива" Джени Даунхем

Вчора почала читати і вже зараз відчуваю,що моє ставлення до всього змінюється.Мені просто пофіг на все що відбувається,я вже майже вірю,що я скоро помру і що мені треба все попробувати.Але це не так.Я не помру і буду змушена за все відповідати,а ще мені доведеться здати те кляте ЗНО,до якого треба готуватись,а не просиджувати одне місце в школі,читаючи цю книжку.Цей пофігізм зараз так не в тєму.А ще мене нереально все бісить,абсолютно всеее.Це вже не через книжку,але суть одна і та сама.Я постійно хочу заплакати,закричати...щоб всі зрозуміли,що мені,блін,хрєново.Але я мовчу,або навіть сміюсь.
Лєєєра,зберись,не будь тряпкою,вчи історію і зареєструйся в кінці кінців на ЗНО!

-Труп-это замкнутая экосистема. В некоторых условиях покойник может всего за девять дней сгнить до костей. Но с тобой такого не случится.
-Правда?
-Это чаще бывает, когда человека убили и оставили лежать под открытым небом.


-Дай задний ход, -советует Зои.-Они с места не сдвинутся.
-Эй! -кричу я. -С дороги!
Парни медленно, лениво съезжают на обочину и ухмыляются, когда я посылаю им воздушные поцелуи.
Зои бросает на меня ошеломленный взгляд:
-Какая муха тебя укусила?
-Никакая. Просто я еще не научилась давать задний ход.

Кекси за 3 хвилини в мікрохвильовці,горіть в пеклі!

Якщо коли-небудь вас осяє думка,приготувати кекси в кружці в мікрохвильовці по досить легкому рецепту,женіть ту думку подалі.
По-перше,цілком можливо,що ці 3 хвилини можуть обернутись для вас трьома годинами,як от в нас сьогодні вийшло.
По-друге,ви ніколи не забудете той запах,коли готується наш чудовий кекс.Коли згадую аж погано робиться.


Кому б як не мені могла прийти геніальна думка приготувати ці славнозвісні кекси в кружці за 3 хвилини.Але тут же похвалю себе...Коли ми насипали цукор в муку,розраховану на 5 порцій,і збиралися заливати це все молоком,я сказала : "Стоооооп" і подумала,що краще спробувати спочатку зробити одну порцію,щоб попробувати і не зіпсувати продукти.О Боооже,як це було геніальноо!Ну так от,зробили ми все по рецепту,поставили в мікрохвильовку і чекали.Через хвилину кухню наповнив такий запаз,що я думала,мене вирве на місці,але це ще не всеее.Той кекс майже повністю виліз з кружки,точніше надувся.Я підозрюю,що так і мало бути,але думаю,не настільки.

Саме так це виглядало.Але і тут ми не розгубились,вийняли це чудо,розрізали,намазали сметаною і посипали шоколадом,за рецептом. 

На вигляд,звичайно,краще,але на смак це нічим не краще ніж чорний хліб посипаний какао,сметаною і шоколадом або щось в такому дусі.

Не повірите,але навіть на цьому наші невдачі не закінчились.Тут ми зрозуміли,що мука і цукор вже змішані,а викидати таку велику кількість продуктів шкода...Ми все це просипали через ситечко.О Боооже,як це довго і нудно.Ну може не нудно,але довго точно.

От такі в нас вийшли кекси за 3 хвилини.І такий чудовий ранок до 4 годин дня.

Зробіть висновки і ніколи,чуєте,ніколи не робіть кекси в кружці за 3 хвилини!